Кошик
17 відгуків
Нова модель ТОП продажівПлитоноска
+380978149897
Лонгрід по проблемах балістичного захисту в Україні.
Контакти
ТОВ «Балістика»
Наявність документів
Знак Наявність документів означає, що компанія завантажила свідоцтво про державну реєстрацію для підтвердження свого юридичного статусу компанії або фізичної особи-підприємця.
+38097814-98-97Олег
+38073814-98-97
Олег
УкраїнаКиївУлица Довнар-Запольского
Мапа

Сейчас компания не может быстро обрабатывать заказы и сообщения, поскольку по ее графику работы сегодня выходной. Мы постараемся обработать заявку сегодня, но возможны задержки. Отправки осуществляются только в будние дни.

Лонгрід по проблемах балістичного захисту в Україні.

Лонгрід по проблемах балістичного захисту в Україні.

Лонгрід по проблемах у сфері балістичного захисту в Україні.

Оскільки я є директор профільного ліцензованого підприємства, то розбираюся у суті цього питання і бачу деякі маніпуляції. Оскільки мені небайдуже життя українських бійців, тому я вникаю у це питання. Оскільки я свідомий громадянин, мушу заявити про ці проблеми та запропонувати можливі шляхи їх вирішення.

Перше питання - невідповідність заявленого і фактичного розміру металевих бронеплит.

Дехто питав навіщо виробникам зменшувати габаритні розміри плит на 1-2см. Можливі дві причини: 1) бажання зменшити вагу виробу і подати це як конкурентну перевагу, 2) звичайне бажання зекономити сировину - таким чином отримати більше бронеплит та отримати надприбутки.

Поясню на конкретному прикладі.

В основному металеві плити виготовляють з готового прокату, який потім ріжуть і гнуть. 
Якщо використовують Armox, то він постачається листами розміром 2400х5000мм. Отже, якщо ми візьмемо розкладку для плит розміром 250х300, та шириною прорізу 5мм, то ми отримаємо 149 пластин та невеликі відходи.
Якщо проріз не враховувати, тобто зменшувати розмір плити на декілька міліметрів, то ви отримаєте вже 160 пластин. Якщо ж пластину різати 240х280 (тобто зменшити на 1 см ширину та на 2 см - висоту), то ви вже отримаєте 170 пластин з листа того ж самого розміру. Крім того, якщо враховувати рекомендації виробника сталі, то в розкладку повинно лягти взагалі лише 144 пластини. Тобто на такій спекуляції можна отримати зайві 26 плит, а це біля 2600$ . Гадаю легко здогадатись про які цифри йдеться за 2014-2015р.

Що стосується набірної кераміки, то там також стоїть питання економії ваги та сировини.

Напевно у Вас виникає питання: "Як такі плити можуть проходити сертифікацію?"

Випробування бронежилетів, та бронеелементів в тому числі, відбувається згідно ДСТУ В 4104-2002.

Існує дві методики: одна - для м'якої частини та друга - для жорстких пластин.

1. Для м'якої частини відстані від країв регулює пункт 3.1.4.5.8, та вказує, “що вона не може бути меншою за 75мм, та відстань між пострілами не може бути меншою за 50мм”.

Тобто деталі бронежилета, які по одній з сторін менші за 149 мм випробувати неможливо, бо всі влучення будуть не залікові. Це фактично дає змогу безкарно вставляти в малі деталі такі як шия, будь що, бо випробувати це не можливо (звідси історії про коміри для бронежилетів, набиті звичайною тканиною). Крім того згідно ДСТУ немає процедури перевірки структури та наповнення балістичного пакету. Умовно кажучи, якщо виробник схоче він може, зробити модульний бронежилет, в якому розміри деталей будуть не перевищувати 149мм по одній з сторін, назвати його будь-яким класом, вставити в нього звичайну тканину або взагалі паралон, і випробувати його згідно ДСТУ буде неможливо, а отже і довести те, що він не відповідає заявленим характеристикам.

2. Для жорстких бронеелементів по 2, 2-а, 3, 4, 5, 6 класам дані параметри описані в пункті 3.1.4.6.8, так відстань від краю жорсткого захисного елемента не може бути меншою за 50мм, а відстань між влученнями не може бути меншою за 100мм.

Тобто якщо в пластині будуть наскрізні пробиття, але вони будуть в межах 50мм від краю, то це не вважається за порушення. Навіть якщо в цих межах окрім тканини та пластику нічого немає.
З даного випливає, що окрім цього в ДСТУ має бути чітке визначення, що саме є захисним елементом, та що вважається його захисною площею.

Зараз пункт 3.6 ДСТУ В 4103-2002 дає таке визначення 
“Захисний елемент бронежилета — це жорсткий або м'який елемент конструкції бронежилета, який поглинає та розсіює енергію засобів ураження.”

Наприклад це могло б звучати наступним чином:
Захисний елемент бронежилета — це жорсткий або м'який елемент конструкції бронежилета, який поглинає та розсіює енергію засобів ураження. Всі елементи одного класу в бронежилеті мають однакову структуру та склад. Якщо площа виробу не дозволяє провести його тестування, то тестування проводиться на зразку з такою ж захисною структурою, як і деталь, яку потрібно випробувати. Розмір деталі для випробування повинен бути не менше 150х150мм.

Площа захисного елемента — це площа найменшого з шарів, які утворюють захисний елемент, за виключенням етикеток та листів маркування. На виробі та в паспорті має бути вказана площа захисного елемента.
Це б дозволило уникати ситуацій, коли площу заявляють по габаритним розмірам, (який може не дорівнюватися площі захисту) а не по площі захисного елемента. 
Крім того ДСТУ має надати можливість перевірки захисної структури бронежилета, та фактичних площ захисту.

Окремо зупинюсь на пункті 3.1.4.5.8

Який вказує, що відстань між центрами вм'ятин в підтримувальному матеріалі і і відстань між центром вм'ятин та краєм короба — не менша ніж 75мм.

Але попередній пункт 3.1.4.5.7 Говорить про те, що Перед кожним подальшим влученням бронежилет необхідно розправити, не виймаючи кулі з нього. ВМЯТИНУ НЕОБХІДНО ЗАПОВНИТИ ПІТРИМУЮЧИМ МАТЕРІАЛОМ І ВІДТВОРИТИ ЙОГО ПЛОСКУ ПОВЕРХНЮ НА РІВНІ КРАЇВ КОРОБУ.

Тобто взагалі не може бути двох вм'ятин. Тобто один пункт виключає інший. І це при тому, що в м'який пакет можна стріляти не ближче 50мм між влученнями, але чому тоді відстань між вм'ятинами 75мм?

Тепер,що стосується ДСТУ В 4103-2002.

Є нагальна необхідність переглянути класи захисту.

Почнемо з короткоствольних класів(пістолети) 
1 клас — це постріл ПМ 9х18 з швидкістю кулі 305-325м/с
1-А клас це постріл з АПС тим самим патроном 9х18 , але швидкість кулі 320-340м/с

тобто по перше ці два класи накладаються один на один, а по друге в нас стає все більш популярні пістолети під Люгер 9х19, які по пробивним якостям близькі до АПС.

Тому логічно було б зробити загальний 1клас пістолетний з вимогою АПС та Люгер. ПМ виключити тим самим збільшивши клас захисту.

По другому класу під ТТ, є думки про те, що його треба прибрати, так як пістолет давно не випускається. Але я б його залишив, як верхню планку по короткоствольній зброї.

2-А клас під кулю Бренеке, я б прибрав взагалі. А мисливські набої включив в третій клас, в тому числі і до нарізної зброї 7,62х39 з свинцевим осереддям.

3 — клас, я б обов'язково додав в визначення куль (У сталевій оболонці зі сталевим осердям НЕ ТЕРМОЗМІЦНЕНИМ) так як зустрічаються зразки 7Н6 як перехідні до 7Н10, які по пробивним якостям набагато сильніші, за штатні 7Н6.

4 клас Також для ЛПС вказав (У сталевій оболонці зі сталевим осердям НЕ ТЕРМОЗМІЦНЕНИМ) так як є проблема ЛПС 89 року виробництва 188 заводу.

5 клас обов'язково треба тестувати разом БЗ та ЛПС, так як є зразки плит які не пробиває БЗ, але ЛПС прошиває через більшу масу кулі та швидкість. 
І взагалі кожен клас має апріорі тримати всі попередні класи.

6 клас я б залишив без змін.

Та ввів би спеціальний клас, в якому могли б окремо визначати ступень захисту під будь-який патрон на вимогу замовника. Тобто це б надало можливість проводити сертифікацію, під будь-який світовий стандарт. В майбутньому це дасть можливість не переробляти ДСТУ при появі нових патронів, а користуватись спецкласом.

Окремо зазначу, що в ДСТУ взагалі немає поняття антирикошет, та методики його тестування. А по великому рахунку (особливо це стосується металевих плит) влучання кулі в плиту без антирикошету з величезною імовірністю нанесе поранення людині в бронежилеті.

Крім того в ДСТУ треба внести визначення Площа за класом захисту(захисного елемента та його місце знаходження), бо ці данні вносяться в паспорт згідно цього ДСТУ, але визначення та методики вирахування не вказано. Тобто виробник пише в паспорті будь-яку площу, яку по ДСТУ перевірити та опротестувати неможливо.

Зрозуміло, що зміни швидко не приймаються, але їх треба починати. На етапі до прийняття цих змін, я би рекомендував всім замовникам чітко виписувати свої вимоги до бронежилетів, вказувати не лише площу, а й визначення, що ви вважаєте площею, методику її вирахування. Це б зберегло життя не одній людині. А саме для захисту життів і купляються бронежилети.

Для колег, які можуть зі мною не погодитись, хочу процитувати Аристотеля з його книги Нікомахова етика.
“Адже хоч і істина, і друзі нам дорогі , священний обов'язок - істину шанувати більше.”

Опубликовано Балістика 22 марта 2017 г.
facebook twitter

Олександр Довгий